Привіт, дорогі друзі. Знаю, багато з Вас вже звикли до Новогарду, знайшли друзів серед місцевих поляків і українців. Ваші діти пішли в садочки чи школи, більшість із Вас ходить на роботу. Життя продовжується, і тільки нам вирішувати в якому ключі воно буде. Я пропоную зібратися на прогулянку, зробити гарні фото і випити чи з’їсти чогось смачненького у красивому місці, милуючись краєвидами “нашого Новогарду”.
Ця стаття є продовженням попередньї, де я розповідала Вам про Новогард, його історію і цікаві місця. Ви вже знаєте про костел, будівлю ратуші, колишній замок і санаторій. У цій статті я напишу про ще кілька гарних місць, які Ви, мабуть, вже бачили, але не знали в чому їх особливість.
Гадаю, кожен зі мною погодиться, що візитівкою Новогарду є його озеро. Розташоване в центрі міста, з однієї сторони оточене лісами, а з іншої оборонними мурами. Тепле і яскраво-блакитне влітку чи холодне, вкрите білою кригою взимку, це озеро нікого не залишить байдужим. На його березі завжди можна побачити рибаків, а зі сторни фонтану гордо плавають лебеді і качки, яких дуже полюбляють підгодувувати місцеві жителі. Середня глибина озера - 5,2 м, а в деяких місцях навіть 10,9 м. Максимальна довжина - 2410 м, ширина — 600 м. Берегова лінія складає 5700 м. (Рекомендую зробити прогулянку навколо озера. Вона займе біля години часу, але якщо іти не самому, то можна обговорити за цей час все на світі і набратися сил та енергії на нові досягнення).
Озеро має чотири півострови: Лицарський, Одинокий, Рибальський і Місячний. Кожен півострів оповитий своєю легендою. Найкрасивіша, як на мене, легенда Місячного півострова. Розповідає вона про двох закоханих, яким не судилося бути разом за життя. Хлопця незаконно засудили до страти за зраду міста, а його кохана з розпачу втопилася у водах Місячної затоки. Тепер, у безхмарні місячні вечори, хлопець приходить до півострова і допомагає своїй коханій вибратися з води. Зустрівшись, вони гуляють по півострову цілу ніч аж до рана.
Місто від озера відділяють оборонні мури. Колись давно, ще у XIV ст ці мури оточували ціле місто, яке тоді мало довжину 375 м. Простягалося воно від брами Грифіцької до брами Старгардської. Але в 1834 році мури розібрали і залишили тільки маленький відрізок над озером. Оборонні мури більше не оборяняють міста, а лише надають йому більшої чарівності і загадковості, особливо коли кріз їх отвори видніється сонце, що сідає за обрієм і виблискує у водах Новогардського озера.
Наступний будинок, про який я хочу написати, знаходиться по вул. Любошан. Він дуже характерний і відрізняється на фоні всіх інших будівель. Він нагадує мені старовинні німецькі будівлі. В одному джерелі вказане XVIII ст будівництва, а в іншому XIX. Тип цього будинку називається “фахверковий”, що в перекладі з німецької ознчає “каркасний”. Будинок піддавався реставрації, але вікна і сходи залишилися в оригіналі. Це єдиний будинок такого типу в Новогарді, що зберігся до сьогодні. Не знаю, хто в ньому живе зараз, але, думаю, цікаво було б заглянути всередину. (Можливо, мешканець цього будинку прочитає цю статтю і вже в наступному випуску у нас будуть фотографії внутрішнього інтер’єру :-)
Остання будівля у нашому списку на сьогодні, яка мені дуже подобаєтьсяце - ресторан готелю “Пристань”. А якщо бути точним, то ціла будівля готелю, яка була збудована ще у міжвоєнний період, у 1924 році. Початкова назва готелю була “Бісмарк”. У часи панування Гітлера тут був штаб гітлерівської партії, а після війни, протягом деякого часу - резиденція новогардського кінотеатру «Орел». У 1945 році назву змінили на “Пристань”, яка збереглася до нині. До речі, у цій самій будівлі, знаходиться єдина в Новогарді дискотека. Чудове і романтичне місце, особливо ввчері, коли освітлений фасад готелю відбивається в озері.
І знову мені не вдялося описати усі красиві місця Новогарду у цій статті. Та можливо Ви могли б розповісти нам про Ваші улюблені місця в Новогарді і написати про них? Нам буде дуже цікаво їх дізнатися. Наступні статті будуть більше практичного характеру і, звичайно, якщо у вас є якісь ідеї, то телефонуйте на мій номер 606 539 844 або пишіть у мсендер — Kristina Radkovska. До наступного тижня, бажаю Вам бачити красу у кожному куточку і в кожному листочку.
Христина Радковська,
уповноважена особа мера міста у спр. польсько-українських
* * *
Witam Państwa ponownie. Wiem, że wielu z Was już przyzwyczaiło się do życia w Nowogardzie. Że znalezłiścię już przyjaciół wśród miejscowych Polaków i Ukraińców, że Wasze dzieci poszły do przedszkoli lub szkół, a większość z Was już ma pracę. Życie toczy się dalej i tylko my decydujemy, jak ono będzie wyglądać. Ja sugeruję w wolnym czasie pójść na spacer, zrobić ładne zdjęcia, wypić kawę lub herbatę w pięknym miejscu, podziwiając scenerii „naszego” miasta. Ten artykuł jest kontynuacją poprzedniego, w którym opowiadałam Wam o Nowogardzie, jego historii i ciekawych miejscach. Znacie już o kościełe, budynku ratusza, o dawnym zamku i sanatorium. W tym artykule napiszę jeszcze o kilku pięknych miejscach, które prawdopodobnie już widzieliście, ale nie wiedzieliście, co jest w nich szczególnego. Myślę, że wszyscy zgodzą się ze mną, że wizytówką Nowogardu jest jezioro. Położone jest ono w centrum miasta, otoczone z jednej strony lasami, a z drugiej murami obronnymi. Ciepłe i jasnoniebieskie latem lub zimne, pokryte białym lodem zimą, to jezioro nie pozostawi nikogo obojętnym. Na jego brzegu zawsze można zobaczyć wędkarzy, a od strony fontanny dumnie pływają łabędzie i kaczki, których uwielbiają karmić okoliczni mieszkańcy. Średnia głębokość jeziora to 5,2 m, a miejscami nawet 10,9 m. Maksymalna długość to 2410 m, szerokość - 600 m. Linia brzegowa ma 5700 m. (Zachęcam do spaceru wokół jeziora. Zajmie to około godziny, ale jeżeli pójść ne samemu, to można w tym czasie porozmawiać o wszystkim co na świecie i nabrać się sił i energii do nowych działań). Jezioro ma cztery półwyspy: Rycerska, Samotnik, Rybacka i Księżycowa. Każdy półwysep jest owiany własną legendą. Najpiękniejsza, moim zdaniem, jest legenda o Półwyspie Księżycowym. Opowiada ona o kochankach, którym nie było dane być razem za życia. Mężczyzna został niesłusznie skazany na śmierć za zdradę miasta, a jego ukochana utopiła się z rozpaczy w wodach Zatoki Księżycowej. Teraz w bezchmurne, księżycowe wieczory mężczyzna przychodzi na półwysep i pomaga ukochanej wydostać się z wody. Potem spacerują oni razem po półwyspie przez całą noc aż do rana. Miasto jest oddzielone od jeziora murami obronnymi. Dawno, dawno temu, jeszcze w XIV wieku, mury te otaczały całe miasto, które miało wówczas długość 375 m. Ciągnęło się ono od Bramy Gryfickiej do Bramy Stargardzkiej. Jednak w 1834 r. mury zostały rozebrane i pozostał tylko ich niewielki odcinek nad jeziorem. Mury obronne nie chronią już miasta, a jedynie dodają mu uroku i tajemniczości, a zwłaszcza gdy przez ich otwory widać zachodzące za horyzontem słońce, mieniące się w wodach jeziora Nowogardzkiego.
Następny dom, o którym chcę napisać, znajduje się przy ul. Luboszan. Ten dom jest bardzo charakterystyczny i wyróżnia się na tle wszystkich innych budynków. Przypomina mi on stare niemieckie domy. W jednym źródle wskazany jest XVIII wiek budowy, a w innym XIX. Ten typ domu nazywa się „szachulcowy”, co po niemiecku oznacza „szkielet”. Dom przeszedł renowację, ale okna i schody pozostały w oryginale. Jest to jedyny tego typu dom w Nowogardzie, który przetrwał do dziś. Nie wiem, kto w nim teraz mieszka, ale myślę, że ciekawie byłoby zajrzeć do środka. (Być może mieszkaniec tego domu przeczyta ten artykuł i już w następnym numerze będziemy mieli zdjęcia wnętrza :-). Ostatni budynek na naszej dzisiejszej liście, który bardzo mi się spodobał to - restauracja hotelu "Przystań". Budynek hotelu, który powstał w okresie międzywojennym, w 1924 roku, nazywał się wtedy „Bismarck”. W czasie rządów Hitlera mieściła się tu siedziba partii hitlerowskiej, a po wojnie przez pewien czas była to rezydencja nowogardzkiego kina „Orzeł”. W 1945 r. nazwę zmieniono na „Przystań”, która zachowała się do dziś. Nawiasem mówiąc, w tym samym budynku znajduje się jedyna dyskoteka w Nowogardzie. Piękne i romantyczne miejsce, szczególnie wieczorem, kiedy w tafli jeziora odbija się oświetlona fasada hotelu. Znowu nie udało mi się opisać w tym artykule wszystkich pięknych miejsc Nowogardu. Ale może opowiecie nam o swoich ulubionych miejscach w Nowogardzie i napiszecie nam o nich? Jesteśmy bardzo zainteresowani ich poznaniem. Kolejny artykuł będzie miał charakter bardziej praktyczny i oczywiście jeżeli macie jakieś pomysły, zadzwońcie do mnie pod numer 606 539 844 lub napiszcie mi na mesendżera – Kristina Radkovska. Do zobaczenia za tydzień. Życzę Wam widzienia piękna w każdym mięjscu o każdej porze.
Krystyna Radkovska
pełnomocniczka Burmistrza ds polsko-ukraińskich
- Szczegóły
Знаю, що для багатьох із Вас Новогард став новим домом. Нехай тимчасово, бо кожен мріє повернутися до України. Але поки ми тут, то насолоджуймося його красою, набирймося сили, віри, надії і звичайно любові. Любові до життя, бо ми живі, любові до ближніх, бо без їх допомоги ми б не змогли, любові до природи, без неї було б так сумно.
Ця стаття є пізнавальною. Хочу показати Вам Новогард таким, яким я його бачу. Я полюбила це місто і хочу, щоб Ви його полюбили також. Розповім трішки про історію і про цікаві місця. Можливо, це стаття допоможе Вам розгледіти щось нове, розфарбує Ваші прогулянки Новогардом новими барвами.
Новогард це маленьке затишне містечко, яке знаходиться на Заході Польщі поблизу Балтійського моря (найближче містечко біля моря — Дзвінов — 54 км від Новогарду). Площа Новогарду всього 12, 46 км2, а населення у 2014 році становило 16 912 жителів. Хоча, зараз ця кількість, мабуть,збільшилась на приблизно 400 українців, яких це місто ласкова прийняло з початком війни в Україні.
Отже, перша згадка про Новогард була у 1268 році. З XVII ст воно входило до складу Брандербурга, пізніше Прусії, з 1871 року до Німецької імперіі, з 1933 року до Третього руйху. І з 1945 року увійшло до складу Польщі. У 1946 році німецьку назву Naugard замінили на польську Nowogard. Назва міста означає “Нове місто”. Цікавий факт- у 1947 році на терени Новогардського повіту були депортовані 1203 українців з українських етнічних територій. Тому не виключено, що ми можемо віднайти своїх предків на території сучасної Гміни Новогард.
З визначних памяток наймасштабніша і найвеличніша - це костел Успіння пресвятої Богородиці. Збудований у період з 1330 по 1334 роки у готичному стилі, цей костел неодноразово піддавався нищенню, але встояв і височіє над Новогардом, закликаючи дзвонами, у свої таємничіі стіни тиші і спокою.
Моя улюблена і, як на мене, найкрасивіша будівля міста це - Ратуша або Уженд. Повстала вона ще перед І Світовою війною у 1911 році за проєктом архітектора Берга. Ратуша має відголоски бароковаого стилю. При вході можна побачити дві півколони, перила сходів на першому поверсі прикрашені кам’яним маяком, в підвалах Ратуші характерні склепіння. На вежі, як і годиться, з чотирьох сторін розміщений годинник. Кожного дня о 12:00 чути гімн Новогарду, який ніби зупиняє час і просить мешканців перестати метушитися і насолодитися прекрасним полуднем.
А ще колись дуже давно у IX-X ст у Новогарді був замок. У XVII ст він піддався двом пожежам і був настільки знищений, що його мешканці Еберштайни були змушені перебратися до Блотна. Довший час будівля пустувала, охоплена страшними легендами. Одна з цих легенд розповідає про дівчину, яку несправедливо стратили за вбивство власної дитини. Тепер кожної ночі привид двівчини оплакує свою дитиною і протестує проти несправедливості. Недаремно цей замок у 1817-1820 роках був змінений на вязницю, яка існує тут до сьогодні.
Далі будівля, яку знає кожен українець, що прибув до Новогарду з початком війни — це звичайно ОПС — Осередок соціальної допомоги. (Особисто у мене все почалося з цього місця. Саме там працівники, почувши, що я розмовляю польською, дуже зраділи і допомогли знайти роботу, у той нелегкий час). У 1906-1912 роках в лісі над озером звели красиву будівлю, яка служила санаторієм для жінок під назвою “Лісовий спокій”. Пристань з човнами і парк були до розпорядження гостей, яких тут могли розмістити до 120 чоловік. Після 1945 року парк і пристань занепали, але сама будівля вціліла і функціонує зараз як Осередок соціальної допомоги №2 в Новогарді.
На жаль, або швидше, на щастя, всі визначні місця Новогарду не вміщаються в одну статтю. Але не можу залишити Вас без всіх цікавинок, які я дізналася, поки готувала цю статтю. В наступному номері, вже за тиждень, буде продовження знайомства з Новогардом. Розповім про озеро, оборонні мури, готель та інші не менш красиві пам’ятки.
Бажаю гарних прогулянок осінньо-сонячним містом.
Христина Радковська,
уповноважена особа мера міста до справ польсько-українських
* * *
Wiem, że dla wielu z Was Nowogard stał się nowym tymczasowym domem, bo każdy z nas marzy o powrocie do Ukrainy. Ale skoro już tu jesteśmy, cieszmy się pięknem tego miasta, zdobywajmy siłę, wiarę, nadzieję i oczywiście miłość. Miłość do życia, bo żyjemy, miłość do bliźnich, bo bez ich pomocy byłoby o wiele trudniej. Miłość do natury, bo bez jej piękna byłoby tak smutno i szaro.
Ten artykuł ma charakter informacyjny. Chcę wam pokazać Nowogard takim, jakim go widzę. Zakochałam się w tym mieście i chcę, żebyś też się w nim zakochałi. Opowiem trochę o historii i ciekawych miejscach. Być może ten artykuł pomoże Wam zobaczyć coś nowego, wyznaczając w ten sposób nowe szlaki spacerowe po Nowogardzie i jego okolicach.
Nowogard to małe przytulne miasteczko położone na zachodzie Polski nad Morzem Bałtyckim (najbliższa nadmorska miejscowość to Dziwnów - 54 km od Nowogardu). Powierzchnia Nowogardu to 12,46 km2, a ludność w 2014 roku wyniosła 16 912. Chociaż teraz ta liczba prawdopodobnie wzrosła o około 400 Ukraińców, których to miasto łaskawie przyjęło wraz z początkiem wojny w Ukrainie.
Tak więc pierwsza wzmianka o Nowogardzie pochodzi z 1268 roku. Od XVII wieku był on częścią Branderburgii, od 1871 wchodzi w skład Cesarstwa Niemieckiego, a od 1933 do III Rzeszy. W wyniku traktatów z Poczdamu tereny te w roku 1945 stały się częścią Polski. W 1946 roku niemiecka nazwa Naugard została zastąpiona polską Nowogard., która oznacza „Nowe Miasto”. Ciekawostką niech będzie fakt, że w 1947 r. na teren Powiatu Nowogardzkiego deportowano 1203 Ukraińców z ukraińskich ziem etnicznych i niewykluczone, że wielu z nas może nawet znaleźć tu naszych dalekich krewnych, których potomkowie dziś mieszkają na terenie Gminy Nowogard.
Wśród zachowanych zabytków największym i najwspanialszym jest Kościół Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny. Zbudowany w latach 1325-1334 w stylu gotyckim kościół ten wielokrotnie ulegał zniszczeniu, ale przetrwał i wznosi się nad Nowogardem.
Moim ulubionym i zarazem najpiękniejszym według mnie budynkiem w mieście jest Ratusz Miejski, w którym znajduje się Urząd Miasta. Został on zbudowany jeszcze przed I Wojną światową w 1911 roku według projektu architekta Berga. Bryła ratusza nawiązuje do stylu barokowego, natomiast podziały elewacji i detal architektoniczny ukształtowano w stylistyce modernistycznej z elementami Art Deco. Stanął on na miejscu domu mieszczańskiego, bowiem wcześniej siedziba rady miejskiej znajdowała się pośrodku rynku. Przy wejściu widać dwie półkolumny, balustrada schodów na piętrze ozdobiona jest kamienną latarnią, piwnice Ratusza mają charakterystyczne sklepienia. Na wieży, jak tego można się spodziewać, z czterech stron znajduje się zegar. Każdego dnia o godzinie 12:00 słychać melodię – Hymn Nowogardu, który na chwilę powstrzymuje czas i prosi mieszkańców, aby przestali się tak śpieszyć i podziwiali piękno popołudnia.
A dawno, dawno temu, w IX-X wieku, w Nowogardzie był też i zamek. Na przełomie XVII - XVIII wieku, po śmierci ostatniego z rodu Ebersteinów, zamek uległ aż dwóm pożarom i został zniszczony. Przez długi czas budynek był pusty, otoczony straszliwymi legendami. Jedna z tych legend opowiada o dziewczynie, która została niesłusznie stracona za zamordowanie własnego dziecka. Podobno teraz każdej nocy duch tej dziewczyny opłakuje swoje dziecko i protestuje przeciwko niesprawiedliwości. Nie bez powodu zamek ten w latach 1817-1820 został zamieniony na więzienie, które istnieje tu po dzień dziśiejszy.
Kolejnym budynkiem znanym każdemu Ukraińcowi, który przyjechał do Nowogardu z początkiem wojny, jest oczywiście OPS - Ośrodek Pomocy Społecznej (u mnie wszystko zaczęło się właśnie od tego miejsca, bo pracownicy OPS słysząc, że mówię po polsku, bardzo się ucieszyli i pomogły mi znaleść pracę w tym trudnym czasie).
W latach 1906-1912, w lesie nad jeziorem, powstał piękny budynek służący jako sanatorium dla kobiet „Leśny Spokój”, który mógł pomieścić koło 120 osób. Do dyspozycji gości była przystań z łodziami i park, Po 1945 roku park i przystań zostały zaniedbane, ale sam budynek ocalał i funkcjonuje on obecnie jako Dom Pomocy Społecznej nr 2 w Nowogardzie.
Niestety, a raczej na szczęście wszystkie zabytki Nowogardu nie mieszczą się w jednym artykule. Ale nie mogę zostawić Was bez wszystkich ciekawostek, o których dowiedziałam się przygotowując ten artykuł. W kolejnym numerze już za tydzień, będę kontynuowała moje opowieści o Nowogardzie. Opowiem Wam o jeziorze, murach obronnych, hotelu i innych równie pięknych miejscach.
Zapraszam Was wszystkich do miłych spacerów po jesienno-słonecznym Nowogardzie.
Krystyna Radkowska,
pełnomocnik Burmistrza ds polsko-ukraińskich
- Szczegóły
Привіт, дорогі друзі. Мене звати Христина Радковська. 8 місяців тому я, як і багато українців, приїхала до Новогарду, втікаючи від війни.
15 березня Мер міста Новогарду запропонував мені роботу в Уженді міста як його уповноваженої особи у справах біженців з України.
За освітою я педагог, вчителька англійської мови. Але ані хвилини не вагалася коли отримала цю пропозицію. Адже в цей час, єдине про що хотілося думати, це як допомогти усім цим людям, які прибувають з-під обстрілів. Було боляче дивитися на матерів з маленькими дітьми. Ці діти не були веселими, а в очах їх матерів було видно сльози.
Мер міста, мешканці Новогарду, волонтерські організації, позаурядові організації, Карітас - усі намагалися допомогти українцям.
Мій телефон працював цілодобово як, зрештою, і зараз. Мер хотів, щоб українці, приїжджаючи сюди, мали якусь опору. Щоб вони в кожній хвилині мали до кого задзвонити і отримати допомогу. Кожного дня о 10:30 ми виходимо у прямий ефір, щоб розповісти статистику, новини, запросити українців на якісь заходи. Таким чином ми показуємо, що нам не байдужа доля усіх людей, які прибули до нашого міста. Ми хочемо від щирого серця показати українцям, що ми з ними, що ми готові допомагати усім хто цього потребує.
За ці 8 місяців було зроблено дуже багато. 1080 номерів Песель було видано працівниками Уженду. 589 людей отримали одоноразову допмогу від ОПС. 293 мешканці з Гміни Новогард прихистили біженців з України. 222 родинам з України протягом 5 місяців допомагав Центр Євангелістських Християн. Стіни навчальних закладів Гміни Новогард прийняли понад 100 дітей українських біженців.
Дітки біженців могли ходити безкоштовно на гуртки з від НДК. Дорослих начвали і продовжують навчати польської мови в Бібліотеці. Товариство Діабетиків допомагає людям з цукровим діабетом. Пхлі тарг дозволяв українцям продавати свої товари на ярмарку. Університет 3 Віку запросив людей пенсійного віку до себе на пікнік, щоб краще познайомитися. Понад 3 місяці тривав інтеграційний проєкт від Позаурядових Організацій, де поляки разом з українцями могли провести вдосталь часу разом, вивчаючи польську мову, танцюючи зумбу, відвідуючи майстер-класи від Еко-дзєла, спілкуючись з психологом і через розвиток акторської майстерності на театральній анімації. Одразу прошу вибачення, якщо когось не назвала тут, я знаю, що Вас було дуже багато.
Мабуть, не перелічити усю допомоги, так само як і не перелічити усмішки дітей і дорослих українців та їх слова вдячності мещканцям Новогарду.
Однією з останніх яскравих подій був наш Родинний пікнік на пляжі. Де, з ініціативи Мера міста, поляки і українці мали можливість поспілкуватися, пограти в ігри, поспівати, потанцювати і поласувати смаколиками.
Це все звучить як підсумок-прощання. Але зовсіс ні. Навпаки, ми вважаємо, що зараз найвищий час познайомитися ще ближче. Ми хочемо продовжити наші братні стосунки. Хочемо в цій рубриці знайомити українців з Новогардом, хочемо писати про цікаві і корисні для Вас речі. А Ви, в свою чергу, можете писати нам про себе теж. Ваш досвід є безцінними для нас. Ваші історії можуть надихнути інших. Ваші історіі дадуть нам знати, що все, що ми робили і робимо було не даремно. Саме для цього ми створюємо цю рубрику. Все, що потрібно, це написати до нас в редакцію або звязатися зі мною за номером телефону (606 539 884) або у Месенджері (Kristina Radkovska). Ми з нетерпінням чекатимемо на зворотній зв’язок. Разом ми подолаємо усі негаразди і зробимо цей світ кращим!
* * *
Witam Państwa serdecznie. Nazywam się Krystyna Radkowska. 8 miesięcy temu, jak wielu Ukraińców, przyjechałem do Nowogardu uciekając przed wojną.
15 marca Burmistrz Gminy zaoferował mi pracę w Urzędzie Miejskim jako pełnomocniczki ds uchodźców z Ukrainy. Z wykształcenia jestem nauczycielką języka Angielskiego. Ale nie wahałam się ani chwili, kiedy otrzymała tę ofertę. Przecież w tym czasie jedyne, o czym mogłam myśleć, to jak pomóc tym wszystkim ludziom przybywającym spod ostrzałów. Boleśnie było patrzeć na matek z małymi dziećmi. Te dzieci nie były uśmiechniętę, a ich matki miały łzy w oczach. Burmistrz, mieszkańcy Nowogardu, organizacje wolontariackie, organizacje pozarządowe, Karitas – wszyscy starali się pomóc Ukraińcom. Mój telefon działał całą dobę, tak jak i teraz. Burmistrz chciał, żeby Ukraińcy przyjeżdżając tutaj mieli jakieś wsparcie. Aby w każdej chwili mieli do kogo zadzwonić i uzyskać pomoc. Codziennie o 10:30 na żywo przekazujemy statystyki, aktualności, zapraszamy na różne wydarzenia. Pokazujemy, że zależy nam na losie wszystkich Ukraińców który przyjechali do nas. Chcemy z głębi serca pokazać Ukraińcom, że jesteśmy z nimi, że jesteśmy gotowi pomóc wszystkim, którzy tego potrzebują. W ciągu tych 8 miesięcy zrobiono bardzo dużo. 1080 Numerów Pesel zostało wydanych przez pracowników Urzędu. 589 osób otrzymało jednorazową pomoc od OPS. 293 mieszkańców Gminy Nowogard udzieliło schronienia uchodźcom z Ukrainy. Centrum Chrześcijan Ewangelicznych przez 5 miesięcy pomagał 222 rodzinom z Ukrainy. Placówki oświatowe przyjęły ponad 100 dzieci ukraińskich uchodźców. Dzieci uchodźców mogły bezpłatnie uczęszczać do klubów NDK. W Bibliotece uczono i nadal uczy się dorosłych języka polskiego. Towarzystwo Diabetyków pomaga osobom z cukrzycą. Pchli targ zapraszał Ukraińców sprzedawać swoje towary na targach. Uniwersytet III Wieku zaprosił osoby w wieku emerytalnym na piknik, aby lepiej się zapoznać. Integracyjny projekt Organizacji pozarządowych, trwający ponad 3 miesiące, pozwolił Polakom i Ukraińcom wspólnie spędzać mnóstwo czasu ucząc się języka polskiego, tańcząc zumbę, uczęszczając na warsztaty z Eco-Dzela, rozmawiając z psychologiem i rozwijając umiejętności aktorskie poprzez animacje teatralną. Od razu przepraszam, jezeli kogoś tutaj nie wymieniłem. Wiem ze było Was bardzo dużo. Chyba nie da się wymienić całej pomocy, tak jak nie da się wymienić uśmiechów dzieci i dorosłych Ukraińców i ich wyrazów wdzięczności dla mieszkańców Nowogardu. Jedną z ostatnich atrakcji był nasz Rodzinny Piknik na Plaży. Gdzie z inicjatywy Burmistrza Polacy i Ukraińcy mieli okazję komunikować się, śpiewać, tańczyć, jeść przysmaki i bawić się. To wszystko brzmi jak podsumowanie – pożegnanie. Ale wręcz przeciwnie. Uważamy, że teraz jest najlepszy czas, aby jeszcze lepiej się zapoznać. Pragniemy kontynuować naszą braterską relację. W tej rubryce chcemy przybliżyć Ukraińcom Nowogard i chcemy pisać o rzeczach, którę będą ciekawe i eczne dla Was. Wy też możecie opowiadać nam o sobie. Wasze doświadczenie jest dla nas bezcenne. Wasze historie mogą inspirować innych. Wasze historie pozwolą nam zrozumieć, że wszystko, co zrobiliśmy i robimy nie poszło na marne Dla tego właśnie tworzymy tę rubrykę. Napiszcie do nas do redakcji albo skontaktujecie się ze mną telefonicznie ( 606 539 844) lub w Messengerze (Kristina Radkovska). Oczekujemy na kontakt zwrotny. Razem pokonamy wszelkie trudności i zrobimy ten świat troszeczkę lepszym.
- Szczegóły
INFORMACJA DOTYCZĄCA WYPŁAT ŚWIADCZENIA PIENIĘŻNEGO Z TYTUŁU ZAKWATEROWANIA I WYŻYWIENIA OBYWATELI UKRAINY
Przepraszając za utrudnienia uprzejmie informujemy, że ze względu na przekazanie przez Wojewodę Zachodniopomorskiego środków w wysokości niepokrywającej zaangażowania Gminy Nowogard mogą nastąpić opóźnienia w wypłatach świadczenia pieniężnego za zakwaterowanie i wyżywienie obywateli Ukrainy.
Z chwilą otrzymania od Wojewody Zachodniopomorskiego zaangażowanych środków, realizacja wypłat zostanie niezwłocznie wznowiona.
Sekretarz Gminy Nowogard
Paweł Juras
- Szczegóły